Imagine Dragons – Roots

А у вас є улюблене місто? Ні, не так. А у вас є градаційна шкала вподобань або особистий спосіб оцінки нових плейсів?
Я завжди працюю з асоціаціями. Для мене кожне місто має свій власний образ (відбиток в моєму мозку). Київ, наприклад, був спочатку ворожим чужаком, потім став добрим drinking buddy, і вже в останні роки він був для мене бізнес-партнером, який вимагає від тебе повної віддачі 24 на 7.

Торонто був закордонним руммейтом, з яким ми довго намагалися ужитися в одній квартирі – і в нас доволі непогано виходило звикнути до музичних смаків один одного, але друзями ми так і не стали. Сан-Франциско навпаки був тим brother from another mother. Ми з ним ніби зіткнулися на вулиці, з рук повипадали усі торби, ми подивилися один на одного і зрозуміли, що знайомі все життя.

А Львів для мене – це ота подруга, яка тебе надихає бути кращою, повертає твій фейс в сторону нових можливостей і викликає таксі, коли розуміє що тобі вже (досить) треба баю-бай.

Коли мені здається, що все повний пі**єць, коли не вистачає внутрішньої мотивації, коли хочеться вимкнути оцю пост-совієт реальність – я їду до Львова.

Моїм останнім львівським відкриттям та притулком візуального оргазму став завод РЕМА в старому індустріальному районі Підзамче. На території радянських цехів оселилися стартапи, галереї, майстерні та навіть фотостудія. Перше враження покинутої радянскої махіни перетворюється на захоплення урбаністикою техноковоркінгу і креативнісю його резидентів.Тому якщо ви так само як і я час від часу потребуєте креативного пенделя, я вам раджу завітати на Заводську 31 і зробити собі міні тур коридорами і цехами цього креативного хабу.

Продовжуючи тему урбаністики (і перетворення радянських будов на щось людяне), тусити у Львові треба у FESTrepublic.club. Я не знаю хто як, а я дізнаюсь про нові круті плейси, коли вони вже не нові і іноді не круті, але не в цьому випадку. Хоча я й дізналася про цей клуб задовго після його відкриття, але він від цього не став менш ах@рєнним. Все що я можу сказати, що це ще один завод перетворений на рай для фанатів івентів світового рівня та урбану.

І на останок про попоїсти. Львів, авжеж, відом усім своїми рестораціями, але у випадку якщо ви були в них усіх і не один раз спробуйте сходити в Човен. Це місце підкупило мене не своє архітектурою чи особливими дизайнерськми рішеннями, а пивом, точніше величезною кількістю пива! Головне тут – це правильно зловити той момент, коли треба їхати додому 🙂

Підписуйся на наш тревел-блог в інстаграм: @insha.stories